На широкому дворі
бути грі!
Бути грі!
Тут
збираються у крузі
вірні друзі-школярі:
он Микола, що ніколи
не спізнився ще ніде,
два Трохими-побратими,
а за ними Гриць іде,
за Михайликом — Іванко,
і Степанко-побіганко,
і Сергійко-всеумійко,
і Гордій — вже тут як стій!
Підбіга сюди й Захар:
— Де ж Тарасик-воротар?!
Досі він не вибіг з хати!
Доки будем лежня ждати?
Гей, пішли!
Почали
м’яч-поскач
ганяти!
