Володимир Лучук – Голуб: Вірш

В своїх грудях носив я холодного айсберга,
заблукавши в морі, яке ти голубила…
Айсберг полум’ям крові розцвів, як айстра,
й перекинувся в голуба.

Не дивуйся тепер, чому я не сплю,
і опівніч до тебе прийшов, моя ноче:
я крізь тіло твоє наслухати люблю,
як той голуб у грудях вуркоче.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Голуб":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Голуб: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.