Володимир Лучук – Конюшину джміль косив: Вірш

Конюшину джміль косив,
будяком ступню пробив…
Як почула те бджола —
бинт у поле принесла.

Ногу вмить перев’язала,
подає сап’янці:
— Я ж казала…
я ж просила
взутися уранці!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Конюшину джміль косив":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Конюшину джміль косив: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.