По стежині через ліс
мокру моркву заєць ніс.
А чому та морква мокра?
І кому він моркву ніс?
Морква мокра від водиці,
бо обмита у криниці.
Мокру моркву заєць
ніс чемному хлопчині,
а мені не приніс,
бо я плакав нині.
- Наступний вірш → Володимир Лучук – Цвіркунець
- Попередній вірш → Володимир Лучук – Жмурки