Володимир Лучук – Наливаюся соком кохання: Вірш

Наливаюся соком кохання,
стугоню, як весняний клен.
Небо креслить зоря остання,
сміючись, покидаєш мене…

І не знати — радість чи тугу
понесу по стежках дібров…
Може, нині я втратив друга.
Може, нині я друга знайшов.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Наливаюся соком кохання":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Лучук – Наливаюся соком кохання: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.