Не жебрак я, просить не буду
ані крапельки, ані-ані,
понесу між чужих між люди
перестояну чашу кохання,
хай із серця вирветься пісня
і не зможуть жити без неї.
Я не хочу любов на після
одкладати з примхи твоєї,
хочу мати тебе для болю,
хочу мати тебе для щастя,
хочу бути тільки з тобою,
хочу, хочу, але чи вдасться?
Почекати, говориш, трохи?
Але як вгамувати душу?
Я не вмію чекати, поки…
І чекати себе не змушу.
Понесу між чужих між люди
перестояну чашу кохання,
не жебрак я, просить не буду
ані крапельки, ані-ані.
- Наступний вірш → Володимир Лучук – Наливаюся соком кохання
- Попередній вірш → Володимир Лучук – Знаю
(Оцінок ще немає)