Володимир Лучук – Озеро-бульдозеро: Вірш

У долині лине гук —
То склика мурашок жук:
— Треба озеро копати,
У воді — дітей купати,
Бо замурзаних дітей
Забирає Бармалей!
У долині з дня до ночі
Чути вигуки робочі,
Скрип коліс і дзвін лопат,
Та не йде робота влад…
Без машин робити важко.
Клич бульдозера, мурашко!
Ніч до ранку без упину
Рив і рив бульдозер глину.
А йому, що мали сили,
Гарно блищики світили.
Павучки і сто цикад
Вранці вийшли на парад.
І мурашки, і жуки
Заквітчались у вінки…
Але ніде правди діти —
Там найбільш раділи діти,
І назвали озеро —
Озеро-бульдозеро!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Озеро-бульдозеро":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Озеро-бульдозеро: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.