Під кущем у ступі вовк
на кулешу просо товк.
А вовчиця над коритом
просівала просо ситом.
Вовченятко біля тину
кличе одуда в гостину.
Одуд каже: — Ду-ду-ду!
Я до вовка не піду!
- Наступний вірш → Володимир Лучук – Горобчик
- Попередній вірш → Володимир Лучук – Кіт читає книжку
(Оцінок ще немає)