Володимир Лучук – Порожній козуб: Вірш

На зрубі синиці
збирають суниці.
Проходить по зрубі
їжак-подорожній

— Синиченьки любі,
чом козуб порожній?
— Хоч козуб порожній,

та повний животик!
— синиці
суниці
збирають у ротик.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Порожній козуб":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Лучук – Порожній козуб: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.