Володимир Лучук – Прекрасна мить: Вірш

В чистій річці купалося моє сонце.
Білі лебеді гралися бризками плеса.
По гарячім піску воно бігло за сосни
і сміялось до мене, витираючи перса.

Ми відходили далі від цікавого погляду
і ховались обоє під тінню в гаю.
Повен зваби, і ніжності, й потаємного подиху,
запливав тихо човник в долоню мою.

Трави свіжістю пахли в літеплі літа,
і сходила мрія під віями вечора.
…А клятьба навіки, що устами розквітла, —
(ми збагнули пізніше) — була недоречна.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Прекрасна мить":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Прекрасна мить: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.