Володимир Лучук – Прогулянка: Вірш

Вже зеленіє луг і ліс,
сонце — наче сонях…
Вітер пахощі приніс,—
кличе на осоння.

Угорі співає птах,
що присів на гілку.
Ми з лопатками в руках
біжимо на гірку.

Я з відерцем голубим
граюсь на горбочку.
Принесу матусі в двір
золота — пісочку.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Прогулянка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Прогулянка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.