Йшов Михайлик через кладку,
спало хлопцеві на гадку:
«У кашкет води черпну!»
А Марійка дражнить: — Ну!
Нахилився, дістає і —
шубовсть увесь, як є…
Він на берег лізе рачки,
а Марійка з жалю плаче:
— Якби ранець був лишив-
букваря б не замочив.
