Володимир Лучук – Пригода: Вірш

Йшов Михайлик через кладку,
спало хлопцеві на гадку:
«У кашкет води черпну!»
А Марійка дражнить: — Ну!
Нахилився, дістає і —
шубовсть увесь, як є…

Він на берег лізе рачки,
а Марійка з жалю плаче:
— Якби ранець був лишив-
букваря б не замочив.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Пригода":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Пригода: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.