До Івасика у постіль
прилітає кінь у гості,
не звичайний,
а крилатий
— прилітає кінь
до хати.
Стремено
зірками сяє,
хлопчик коника
сідлає
і на, білому коні
вже зникає вдалині.
Налітаємось достоту!
забиває дух від льоту.
Вище саду,
вище хат,
над верхів’ями
Карпат
Лине, лине
білий кінь —
в очі плине
мерехтінь…
Цілу ніч
Івась літає
в сні хлопчина
підростає.
