Хуртовина надворі.
Вітер плаче в димарі.
Ой, чого той вітер плаче?
біля печі Люба скаче.
— Вітер змерз, не має шуби,
каже так матуся Любі.
— Вітер плаче? Мамо, мам,
шубку вітрові віддам!
- Наступний вірш → Володимир Лучук – Рукавиці
- Попередній вірш → Володимир Лучук – Пригода з грибом