Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
Рине [1] Прут і Латориця,
Черемоші два іскряться:
один — Білий, другий — Чорний,
кожен смілий та проворний…
Під Карпатами Дністер
тихе плесо розпростер,
як волошки, голубий
у Дністер впадає Стрий.
А по той бік гір чимдуж
поспішає долом Уж.
А над Ужем, кожен знає,
місто Ужгород зростає!
Крізь Донбас повз терикони [2]
мчить Донець без перепони, —
шлях верстає гін [3] за гоном,
щоб з’єднатись з тихим Доном.
Ось Дніпро біжить невпинний,
річка — символ України.
На зеленій на Десні
просто диво навесні.
І на Ворсклі у свічадо [4]
полтавчанки зорять [5] радо.
України крайній пруг [6]
обмива Західний Буг.
_____________________
[1] – Бурхливо потече.
[2] – Насипи із пустої породи біля шахти.
[3] – Частина шляху.
[4] – Дзеркало.
[5] – Дивляться.
[6] – Край чого-небудь.
