Володимир Лучук – Скільки річок в Україні: Вірш

Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,

Рине [1] Прут і Латориця,
Черемоші два іскряться:
один — Білий, другий — Чорний,
кожен смілий та проворний…

Під Карпатами Дністер
тихе плесо розпростер,
як волошки, голубий
у Дністер впадає Стрий.

А по той бік гір чимдуж
поспішає долом Уж.
А над Ужем, кожен знає,
місто Ужгород зростає!

Крізь Донбас повз терикони [2]
мчить Донець без перепони, —
шлях верстає гін [3] за гоном,
щоб з’єднатись з тихим Доном.

Ось Дніпро біжить невпинний,
річка — символ України.
На зеленій на Десні
просто диво навесні.

І на Ворсклі у свічадо [4]
полтавчанки зорять [5] радо.
України крайній пруг [6]
обмива Західний Буг.

_____________________

[1] – Бурхливо потече.
[2] – Насипи із пустої породи біля шахти.
[3] – Частина шляху.
[4] – Дзеркало.
[5] – Дивляться.
[6] – Край чого-небудь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Скільки річок в Україні":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Скільки річок в Україні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.