Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
рине Прут, і Латориця,
Черемоші два іскряться,—
один — Білий,
другий — Чорний,
кожен смілий
та проворний.
Гей, карпатські ріки наші,—
на дарабах — бокораші!
Під Карпатами Дністер
тихе плесо розпростер,
як волошки, голубий
у Дністер
впадає Стрий.
А потойбіч гір
чимдуж
поспішає долом Уж.
А над Ужем, кожен знає,—
місто Ужгород зростає!
Крізь Донбас
повз терикони
мчить Дінець
без перепони,—
шлях верстає, гін за гоном,
щоб з’єднатись
з тихим Доном.
Дніпрельстаном на добро
осяває степ Дніпро.
Дніпр широкий і невпинний,
Дніпр — це символ України.
На зеленій на Десні
просто диво навесні.
І на Ворсклі у свічадо
полтавчанки зорять радо.
А рибалок до весла
річка Прип’ять прип’яла!
України крайній пруг
омива Західний Буг…
Як навчуся рахувати —
зможу й сто річок назвати!
Скрізь на рідній Україні
грають ріки голубині!
