Володимир Лучук – Скільки рік на Україні: Вірш

Угорі орли літають,
а внизу потоки грають.
Не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
рине Прут, і Латориця,
Черемоші два іскряться,—
один — Білий,
другий — Чорний,
кожен смілий
та проворний.

Гей, карпатські ріки наші,—
на дарабах — бокораші!

Під Карпатами Дністер
тихе плесо розпростер,
як волошки, голубий
у Дністер
впадає Стрий.

А потойбіч гір
чимдуж
поспішає долом Уж.
А над Ужем, кожен знає,—
місто Ужгород зростає!

Крізь Донбас
повз терикони
мчить Дінець
без перепони,—
шлях верстає, гін за гоном,
щоб з’єднатись
з тихим Доном.
Дніпрельстаном на добро
осяває степ Дніпро.

Дніпр широкий і невпинний,
Дніпр — це символ України.

На зеленій на Десні
просто диво навесні.
І на Ворсклі у свічадо
полтавчанки зорять радо.
А рибалок до весла
річка Прип’ять прип’яла!

України крайній пруг
омива Західний Буг…

Як навчуся рахувати —
зможу й сто річок назвати!
Скрізь на рідній Україні
грають ріки голубині!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Скільки рік на Україні":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Скільки рік на Україні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.