Володимир Лучук – Уставати рано треба: Вірш

Рано-вранці крізь віконце
зазирнуло в хату сонце.

Я збудив Марійку знову
на зарядку на ранкову.

Вже Марійка учениця —
довго спати не годиться.

Усміхнулось сонце з неба: —
Уставати рано треба!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Уставати рано треба":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Лучук – Уставати рано треба: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.