Рано-вранці крізь віконце
зазирнуло в хату сонце.
Я збудив Марійку знову
на зарядку на ранкову.
Вже Марійка учениця —
довго спати не годиться.
Усміхнулось сонце з неба: —
Уставати рано треба!
- Наступний вірш → Володимир Лучук – Ранок
- Попередній вірш → Володимир Лучук – Джерело
(Оцінок ще немає)