…Я ще такий, як день вночі.
Я ще такий, як ніч у зорях…
А ти все плачеш ідучи,
і потопаєш в поговорах.
А ти смієшся не тоді,
коли в моєму серці лунко.
І недоречний у біді
твій одчайдушний поцілунок.
- Наступний вірш → Володимир Лучук – Цвіркун за пазухою
- Попередній вірш → Володимир Лучук – Я буду злим, як грім весною
(Оцінок ще немає)