Володимир Лучук – Я затаю твоє ім’я: Вірш

Я затаю твоє ім’я
в собі, моє кохання.
Воно — мов сонце, що сія,
одвічне здивування,
округле, наче буква О,
овал плечей та бедер,
як перса, що мені давно
затьмили серце серед
усіх на всій землі жінок,
кохана, о коханна!
Воно у сполохах зірок
звучить, немов осанна.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Я затаю твоє ім’я":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Я затаю твоє ім’я: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.