Володимир Лучук – Жукове дзеркало: Вірш

Жук-жученко
— сажотрус
— вгору крутить
чорний вус.
Підкрутив
і став питати:
— Де б це дзеркало
дістати?

Підліта
кмітлива муха
і дзенькоче біля вуха:
— Жуче-друже,
не журись,
а навколо
роздивись.

Глянь: мов дзеркало
— роса…—
Жук поглянув:
— Ну й краса!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Лучук – Жукове дзеркало":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Володимир Лучук – Жукове дзеркало: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.