Школярі на гірочці —
в метушні…
А Тарасик журиться при вікні.
Каже він: — Матусенько!
Хочу страх
в діл з гори проїхатись
на санках.
— Ти ж іще малесенький,
ти іще…—
враз морозик носика обпече!
Он він набурмосився на вікні.
А Тарасик проситься:
— Ні, ні, ні…
Тепло там,
затихла ж бо заметіль.
Линуть в очі іскорки
звідусіль.
Та й мороз — нічого це
— хай пече.
Скоро ось зима
лиха утече.
Сніг тоді розтане весь
на горбах.
Як тоді проїхатись
на санках?!
