Володимир Самійленко: Вірші

Володимир Самійленко (1864 – 1925) – український поет, драматург, перекладач. Прекрасна освіта, спілкування з найвидатнішими митцями початку ХХ століття допомогли увиразнити талант Володимира Самійленка. Автор був прихильником УНР, що відбилося і в його творчості, сповненої любові до українського народу та рідної землі.

У віршах Володимира Самійленка виокремлюються різні складові національної самоідентифікації – мова, традиції, історія тощо. Проглядається тематика ностальгії – автор протиставляє «іншу Україну» та ту, яку він знає й любить понад усе. Він застав хвилю еміграції після поразки УНР – і делікатно висвітлює почуття, притаманні людям, які мусять їхати з Батьківщини.

У багатьох віршах лунають заклики до боротьби за майбутнє свого народу.
Розповсюджені образи, притаманні українському фольклору – козацький дух, козацькі могили, вітер тощо. Для творчості Володимира Самійленка характерний тонкий психологізм. Автор використовує чимало історичних паралелей. Притаманна багатьом віршам і релігійна тематика – християнство є одним з провідних мотивів творчості.

Володимир Самійленко активно застосовує застарілу та урочисту лексику, порівняння, повтори, звернення.