Володимир Самійленко – Слова і думки: Вірш

Ми бажаєм волю дати
Всім народам і народцям.
(Краще б дулю, а не волю
Дати нашим інородцям).
Отже, в нас усі народи
Будуть рівними братами.
(Можна легко їх і швидко
Порівняти нагаями).
Ми на лихо дуже добрі;
Всіх ми любим на дурницю.
(Українці, віддавайте ж
За любов свою пшеницю).
Інородці, ви нам любі,
Наші вірні, наші друзі.
(Щоб були вірніші, треба
Вас держати на ланцюзі).
Військо власне всім народам
Даємо ми, демократи…
(Як дамо, то вже зумієм
Саме в час і розігнати).
Даємо ми всім народам
Право власного уряду.
(Зробим так, щоб і не чхнули
Без дозволу з Петрограду).
Словом, буде всім країнам
Автономія найширша.
(Добре, що не все те правда,
Що говориться для вірша).