Над зоною птаха далека
Кружляє, забувши про все.
Яких онучат цей лелека
Колись у мій дім принесе?
Яких лелечат він народить?
Чому ж бо він чорний, чому?
Народе! Стражденний народе!
Чи здужаєш ти цю чуму?
Кружляє лелека над болем,
Де жито бур’ян переріс —
Та стало безплідним і голим
Те місце, де був рудий ліс.
Вдовою бездітною Прип’ять
Давно не плека сподівань —
До денця їй випало випить
Настій полинових страждань.
…Чи й справді сурмив над Землею
Той янгол, що впала зоря?
Та чорний лелека над нею
Без родичів білих згоря.
- Наступний вірш → Володимир Шовкошитний – Діти Чорнобиля
- Попередній вірш → Володимир Шовкошитний – Зоря Полин полину мстила
(Оцінок ще немає)