Зоря Полин полину мстила
Біля лелечого гнізда.
І крила Птиці опалила
Ота небачена біда.
І стала чорна Біла Птиця,
Та в небо понесла зорю,
А в небі Янголам не спиться —
Вже і Четвертий став на прю.
- Наступний вірш → Володимир Шовкошитний – Птаха далека
- Попередній вірш → Василий Мелюс – Чорнобильська свіча
(Оцінок ще немає)