Ночі тихії, солов’їнії
На Дністрі.
Очі зоряні, очі синії
Я зустрів.
Верболоз густий, гладь дзеркальная,
Нічка спить.
Лиш в очах твоїх зірка дальняя
Мерехтить.
А човен пливе, і ні слова ми:
Плеск весла.
Ти вуста свої неціловані
Принесла.
Грає хвилями синь прозорая,
Чарівна.
У житті моїм, серце-зоренько,
Ти одна.
Ночі тихії, солов’їнії
На Дністрі.
Очі зоряні, очі синії
Там зустрів.
- Наступний вірш → Олександр Бугай – Збруч
- Попередній вірш → Петро Шмігельський – Ніч коротка була, наче помах крила