Між нами ґрат нема,
та ними і не можна
троянду й солов’я
навіки розлучить.
Завжди в душі моїй
сіяє непреложно
очей твоїх блакить.
Для вірного чуття
ніяких ґрат немає,
ні в білім шумі дня,
ні в тьмі сумних ночей.
Куди б я не пішов,
завжди в мені сіяє
блакить твоїх очей.
О так. Зі мною ти,
ти назавжди зі мною.
Як ти в журбі своїй,
я мрією крилат…
І сльози я роню,
схилившись над тобою…
Нема між нами ґрат.
Завжди зі мною ти.
Розлука — це омана.
Чи осінь, чи весна,
чи літо, чи зима.
Завжди зі мною ти,
завжди, моя кохана!
Між нами ґрат нема.
