Володимир Сосюра – Чайник кричить: Вірш

Чайник кричить,— на дорогу…
Переливається спів…
В серці тоненька тривога,
може, тривога віків?!.

Чайник кричить,— на дорогу…
Може, одріза возьму:
в бурю — на чорта і Бога
знову простелеться путь…

В небі — червінці, червінці…
і на базарі — вони…
Вже перелився за вінця
гнів мій до болю ясний…

Чайник кричить,— на дорогу…
Переливається спів…
В серці солодка тривога,
може, тривога віків?..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Сосюра – Чайник кричить":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Сосюра – Чайник кричить: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.