Де ви, верби і тополі,
Вечори примарні в полі,
І пісні широкополі
У багряній далині.
Незнайомі в небі птиці,
Наче сон проклятий сниться.
І душа, як блискавиця,
Потопає в тому сні.
Приспів:
Я чую крізь вітер,
Ой, сину, мій сину!
Де небо в пожарах, як мідь.
Туди, на залиту вогнем Україну,
Летить моє серце, летить.
Я не можу уявити,
Як це – коні топчуть жито,
І дзвенять, гудуть копита
Вражих коней по містах.
Приспів.
По містах безумців сили,
Де зростали ми, любили.
В селах братнії могили
І в крові до щастя шлях.
Приспів.
Тихі вулиці вузенькі,
Серце біль бере в обценьки.
Я іду на крики неньки,
Що борониться од змій.
Приспів.
Там кожна хвилина за сторіччя.
Дим і пломінь по обличчях.
Та мене Вкраїна кличе
На останній смертний бій.
Приспів.
