Володимир Сосюра – Губи в губи: Вірш

Губи в губи… тепло і вишнево…
Он пройшов задумано Дантон…
А вгорі бджолою Магадеви
монотонно гуде камерон…
Зорі вранішні, веснянії, о де ви?..
І в садку знайомеє вбрання…
Губи в губи… тепло і вишнево…
В небі крик Червоного коня…
В небі крик. І Ґвардія Червона.
Вартовий смуглявий на мосту…
В туманах трава і ешелони,
І терпкий, холодний серця стук…
За рікою тьма і невідомість…—
Ой, чого ж розплакались сичі?—
Наплива й ковта солодка втома,
і здаються ворогом кущі…
І дивлюсь на воду і тумани,
І лечу на зоряні шурфи,
доки місяць в небі не розтане,
доки зміна… і гудок… і дим.