Його пісні життя окраса,
Свободи нашої зоря.
Усі ми любимо Тараса,
Усі шануєм Кобзаря.
Шумлять сади, вишневі, милі, –
І, наче сад, наш край розцвів.
Вклонитись дорогій могилі
До нього йдуть з усіх країв.
Він був за дні, у цвіт повиті,
За наші дні, на все нове, –
Й не тільки в бронзі і граніті,
А й в серці нашому живе.
Шумить Дніпро на повну силу,
Сичі не плачуть у гаю,
І на Шевченкову могилу
Несе народ любов свою.
