Люблю я море в шумний час прибою,
коли воно за валом вал жене.
Але ще дужче в чарах супокою
люблю я море мрійне і ясне.
Люблю тебе, коли ти балаклива,
як не любив я так іще раніш.
Але ще дужче, мавко пустотлива,
люблю тебе тоді, як ти мовчиш…
- Наступний вірш → Володимир Сосюра – Зима
- Попередній вірш → Володимир Сосюра – Марії
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)