Володимир Сосюра – Не плач, матусю: Вірш

Не плач, матусю, не ридай
І не губи в снігах надії.
Як білий цвіт сади покриє,
Я повернусь у рідний край.

Пісні дзвенітимуть веселі
На святі звільнених людей.
І сльози на моїй шинелі
Розквітнуть від твоїх очей.

До сонця здійметься калина,
В ярки збіжить з водою сніг,
І брат сестру, і мати сина
Притиснуть до грудей своїх.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Сосюра – Не плач, матусю":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Сосюра – Не плач, матусю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.