О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це — мова моя,
Це — мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О мова моя,
Душа голосна України!
Ти — сурми на сонці, ти — стягів гаї,
Ти — вибухів огненних повна,
В той час, коли кличе народи в бої
Вітчизна моя многомовна…
Ти — мрії фіалок і сон конвалій,
Й гостріша за крицю багнета…
Ти душу бійця пориваєш на бій
В натхненнім пеані поета…
Тобою звучать і міста золоті,
Й заквітчані селами гони…
Ти — зброя ідеї. У битві й труді
Єднаєш сердець міліони…
Мов райдуги — арки над морем колон,
Що в небо музикою лине,
Де славить життя золоте жайворон…
Це — мова моєї Вкраїни.
Це — матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мова вкраїнська!.. Хто любить її,
Той любить мою Україну.
