Ой сніги мої, сніги
срібні та пухнасті,
наче все, що навкруги,
потонуло в щасті.
Діаманти, де не глянь,
скрізь переді мною
розкидає осіянь
щедрою рукою.
Може, й я за дні туги
потону у щасті…
Ой сніги, мої сніги,
срібні та пухнасті!
- Наступний вірш → Володимир Сосюра – Люблю України коханої небо
- Попередній вірш → Володимир Сосюра – Вже осені кругом передчуття
(Оцінок ще немає)