Онученько люба, як світло з тобою
По милій землиці іти!..
Пролинуть літа золотою рікою
І станеш дорослою ти.
Хай осінь дощами і квітами плаче,
І хмуриться небо нехай, –
Зростеш ти і серцем щасливим, гарячим
Любить будеш рідний свій край.
Ти вийдеш у поле в задуманий вечір,
Де сині тумани дібров…
І пташка у небі тобі защебече
Про діда старого любов.
