Чи є в житті яка мета,
Чи люди ми, чи тіні?
А, може, тут, і там, і там
Один туман осінній…
За руку я тебе беру,
Кажу і слово тане,
Бо кожне слово, кожний рух –
Лиш вигадка, омана…
І нас нема, і гай не гай,
Ні хмар, ні дум, ні ґратів,
Я не кажу тобі: “Прощай!”,
Бо нікому казати…
