Рани гніву,
рани днів…
Крик журливий
журавлів…
Голі гони,
голий гай…
І червоний
небокрай.
Спільні кроки,
тиск руки…
Синьоокі
вітряки.
В далі кличе,
в’ється шлях…
І обличчя
все в сльозах…
- Наступний вірш → Володимир Сосюра – По брудному місту я блукаю
- Попередній вірш → Володимир Сосюра – Рипнула дверима осінь
(Оцінок ще немає)