Володимир Сосюра – Сонце гасне за рікою: Вірш

Сонце гасне за рікою,
Милий мій, побудь зі мною.
Серце пташкою тріпоче,
Як загляну в карі очі.

Приспів:
Чорні брови, очі карі,
Гарно, гарно бути в парі.
Проводжаймо сонце ясне
За рікою піснею дзвінкою!

Наче вітер гне калину,
Обійняв юнак дівчину,
І цвіте у кожнім слові
щастя вірної любові!

Приспів.

Сонце в небі догорає…
Як щасливо в нашім краї!
Сонце гасне за рікою,
А ти, милий, будь зі мною!..

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Сосюра – Сонце гасне за рікою":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Сосюра – Сонце гасне за рікою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.