Володимир Сосюра – Соняшник: Вірш

Соняшник за тином голову схилив,
Лине за рікою десь дівочий спів.
Слухаю тривожно дальню пісню я…
Ох, то десь блукає молодість моя!

Пісня серце тисне і хвилює кров,
В ній моя надія і моя любов.
Що ж ти там блукаєш, молодість моя,
В вишитій сорочці, кароокая?

Сядь хоч біля мене, я ж люблю тебе,
Як зелену землю й небо голубе!
Та вона не чує…Я ж палаю весь…
Тільки сміх лунає за рікою десь…

Далі й далі тоне голос молодий,
Лиш кошлатить вітер сивий волос мій…
Сивий волос…Голос…Верби. Вечір. Спів.
Соняшник за тином голову схилив.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Сосюра – Соняшник":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Сосюра – Соняшник: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.