Ходе Степ.
Замислений Степ.
А на ньому синій-синій жупан.
За туманом — туман
і татарські загони…
Розсипається Степ синім дзвоном…
Гей, крізь вітер і ніч бліді руки простяг
і поклав
на Чумацький, на зоряний Шлях…
бліді руки простяг…
Ходе Степ.
Замислений Степ.
А на ньому синій-синій жупан.
За туманом —
туман…
- Наступний вірш → Володимир Сосюра – Смуглявий і стрункий
- Попередній вірш → Володимир Сосюра – Там за лісом салдати Ейхгорна