На незайманому полі,
Ще й у дальній далині,
Твій недовгий супочивок
На постелі цвітяній.
М’яко примерки густіють.
Захід попелом припав,
І довкола твого ложа
Мов туман заклуботав.
Крізь завісу колихливу
Тільки мріється в імлі,
Ніби лілії склонились
На високому стеблі.
І хитається без звука
Білих віял довгий ряд,
І мелькають голі руки
Цвітом вінчаних дівчат.
