Весняний ранок на землі,
Коли так радісно дзвенить
Освіжене росою поле
І листя, сонцем переткане,
Коли облиті блиском води
Неначе б’ються в срібній сіті,
Накинутій далеким сонцем, —
Що він таке? Чия усмішка?
Чиєї мрії відгук світлий?
Чийого щастя відбиття?
- Наступний вірш → Володимир Свідзінський – На Дністрі
- Попередній вірш → Володимир Свідзінський – По лісі шум, розливний шум