Вино зорі — і лід вікна.
Бринить у червені стіна,
А килима загуслий дим
Зробився плавко-золотим.
І широчіє літній степ.
Там тиша голубиних крил.
Високо соняшник росте,
Стає над млосний небосхил.
Але похмурий дід іде
І в древню пасіку веде.
А сам мовчить. Вечірня тінь
І запах воску. Сон і тлінь.
