Володимир Свідзінський – Висхли, висхли ранні роси: Вірш

Висхли, висхли ранні роси,
і не пив я їх.
А тепер… Лежать покоси
на полях пустих.

* * *

Будуть роси ще вечірні…
смутно я уп’юсь.
І в степи, степи незмірні
тихо віддалюсь.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Свідзінський – Висхли, висхли ранні роси":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Свідзінський – Висхли, висхли ранні роси: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.