Лелеки приносять згорілі листи,
Лелеча над згарищем пошта…
Пожди мене, сонце, у снах підожди –
Світанком зустрінеш кого ж ти:
Примули розтріпані десь на скарбах,
Чи може розлущений камінь?
Чечню, Дагестан, Крим, Карабах,
І Київ на лоні поранень.
Розпечена болем у небі душа
Складає листа обгоріло…
Лелеки летять. День розкуто лежав
На просторі сліз. Прострілили.
- Наступний вірш → Микола Нагнибіда – Коли ти виростеш, мала
- Попередній вірш → Леонід Талалай – Отак би йти і йти за плугом
(Оцінок ще немає)