Не затерти в обличчі жах,
Не змінити русло агонії…
Невідомість шукає птах,
У твоїй небесній долоні.
І без захисту, кубляться змії
Притаманні знанням нетривким…
Я згораю— жарини надії
Перетворюють мрії у Дим!
- Наступний вірш → Володимир Вакуленко – Пророцтво
- Попередній вірш → Володимир Вакуленко – Маріонетки
(Оцінок ще немає)