Наша бабуся така неслухняна —
завжди вона прокидається рано!
I починає гриміть коло печі,
сни не дає додивитись малечі.
Поки вмиваємо соннії личка,
вже на столі — золота паляничка.
Ставить бабуся до неї сметанку
і усміхається:
— Доброго ранку!
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Верховень – Доброго ранку":
Читати вірш поета Володимир Верховень – Доброго ранку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.
