До неба фіялкова риза
Півкругом зірками приколота.
І сіється золото сизе,
На землю – прозоре золото.
Тумани на вітрі протряхли
В степу понад шляхом синім.
Мої ноги і руки пропахли
Гірким і солоним полинем.
Я обвітрив обличчя і груди;
Засмагли плечі і руки…
– Там ходять лисиці і люди,
Де стежки повзуть, мов гадюки.
Де ходять ведмеді і звірі,
– Там шляхи прямі й широкі.
У небі – в фіялковій шкірі —
Горить половина ока…
