Плакайте, плакайте, плакайте,
Гасне затеплений південь…
– Чуєте крукові крякоти
Там, де виспівував півень?
Сунеться хмарове оливо,
Тіні ганя по долині,
Захід, мов огнене коливо.
На панахиді по днині.
Сонце полонено хмарами —
Нетрами хмар пелехатими —
Князь світлозорий козарами
Дикими і волохатими.
Плакаймо, плакаймо, плакаймо:
Небо запалося трунами;
Похорон днини одплакуймо
Вечора чуйними лунами.
